Сьогодні в пекельному вогні немає жодної душі. Біблія каже, що Бог зберігає, тобто утримує, нечестивих до дня суду, щоб тоді їх покарати.

Загиблі будуть вкинуті в пекельний вогонь на великому суді наприкінці світу, а не коли вмирають. Бог не став би карати людину вогнем, доки її справа не розглянута й не вирішена на суді наприкінці світу. Хіба розумно, щоб Бог палив убивцю, який помер 5000 років тому, на 5000 років довше, ніж убивцю, який помер сьогодні й заслуговує того самого покарання за той самий гріх? (Див. Буття 18:25.)

Біблія точна. І неспасенні, і спасенні, які померли, перебувають у своїх могилах, сплячи до дня воскресіння. (Див. урок 10 про те, що насправді відбувається при смерті.)

Відплата за гріх (або його результат) — смерть, а не вічне життя в пекельному вогні. Нечестиві гинуть, тобто отримують смерть. Праведні отримують вічне життя.

Нечестиві вмирають другою смертю в пекельному вогні. Якби вони вічно жили, мучачись у пеклі, вони були б безсмертні. Але це неможливо, адже Біблія каже, що тільки Бог має безсмертя (1 Тимофія 6:16). Коли Адам і Єва були вигнані з Едемського саду, був поставлений ангел стерегти дерево життя, щоб грішники не скуштували від нього й не жили вічно (Буття 3:22–24). Учення про те, що грішники безсмертні в пеклі, походить від сатани й цілком хибне.

Біблія каже, що пекельний вогонь запалить Бог. Після того як святе місто зійде з неба (Об’явлення 21:2), нечестиві спробують захопити його. Тоді Бог проллє вогонь із неба на землю, і він пожере нечестивих. Цей вогонь і є біблійним пекельним вогнем.

Пекельний вогонь буде розміром з усю цю землю, тому що це буде палаюча земля. Цей вогонь буде такий гарячий, що розплавить землю й спалить усі діла на ній. Атмосферні небеса вибухнуть і промчать із великим шумом.

Біблія не каже нам, як довго нечестиві будуть покарані, перш ніж приймуть смерть у вогні. Однак Бог ясно каже, що всі будуть покарані за ділами своїми. Це означає, що одні отримають довше покарання, ніж інші, відповідно до їхніх діл.

Так. Біблія ясно вчить, що пекельний вогонь згасне — що не залишиться ні вуглинки, щоб погрітися, ні вогню, щоб посидіти перед ним. Біблія також каже, що в новому Царстві Божому все колишнє мине. Пекло, будучи одним із колишніх явищ, теж увійде в це, тож ми маємо обіцянку Бога, що воно буде скасоване. Якби Бог вічно мучив Своїх ворогів у вогняній камері жаху, Він був би жорстокіший і безсердечніший за людей у найгірших воєнних звірствах. Вічне пекло мук було б пеклом і для Бога, Який любить навіть найогиднішого грішника.

Зауважте: вірш не каже, що нечестиві будуть горіти, як азбест, як багато хто сьогодні вірить, а як солома, що згорить. Маленьке слово «дотла» означає повноту. Нічого, крім попелу, не залишиться, коли вогонь згасне. У Псалмі 36:10,20 Біблія каже, що нечестиві зникнуть як дим і будуть повністю винищені.

Так. Справжні, живі люди ввійдуть у пекло в тілесному вигляді й будуть винищені і душею, і тілом. Вогонь від Бога з неба впаде на реальних людей і зітре їх із буття.

У жодному разі! Диявол буде вкинутий у вогонь, і той оберне його на попіл.

Ні. Слово «пекло» трапляється в Біблії (в англ. KJV) 54 рази, і лише в 12 випадках воно означає місце горіння. Воно перекладене з кількох різних слів: у Старому Завіті 31 раз із єврейського «шеол» («могила»); у Новому Завіті 10 разів із «гадес» («могила»), 12 разів із «геєнна» («місце горіння») і 1 раз із «тартар» («місце темряви»). Слово «геєнна» — це долина Хінном на південь і захід від Єрусалима, куди скидали сміття й падло і де постійно горів вогонь. Біблія використовує геєнну як символ вогню, що винищить загиблих наприкінці часів. Вогонь геєнни не був вічним — інакше він і сьогодні горів би біля Єрусалима. Не буде вічним і вогонь пекла.

Мета Бога в тому, щоб пекло знищило диявола, усякий гріх і неспасенних, щоб зробити світ безпечним для вічності. Будь-який слід гріха, залишений на цій планеті, був би смертельним вірусом, що вічно загрожує всесвіту. План Бога — стерти гріх із буття назавжди! Вічне пекло мук увічнило б гріх і зробило б неможливим його викорінення. Така теорія — наклеп на святе ім’я люблячого Бога й походить не з Біблії, а від заблудлих людей. І хоча страх пекла може привернути нашу увагу, спасаємося ми не страхом, а благодаттю Божою.

Так — справа Бога завжди була спасати, а не губити. Знищення нечестивих у пекельному вогні настільки чуже природі Бога, що Біблія називає це Його «незвичайним ділом». Велике серце Бога болітиме при загибелі нечестивих. О, як старанно Він трудиться, щоб спасти кожну душу! Але якщо людина відкидає Його любов і тримається за гріх, у Бога не залишиться іншого вибору, як винищити нерозкаяного грішника, коли Він визволить всесвіт від жахливої злоякісної пухлини, званої гріхом, у вогні останнього дня.

Після того як пекельний вогонь згасне, Бог сотворить нову землю й поверне її Своєму народу з усією красою й славою Едему до того, як увійшов гріх. Біль, смерть, трагедія, горе, сльози, хвороба, розчарування, скорбота й усякий гріх будуть вигнані назавжди. Бог обіцяє, що гріх ніколи не постане знову. Справжня трагедія пекла — у тому, щоб проґавити небо. Той, хто вибирає не входити в це величне Царство, робить найсумніший вибір у житті.