Так. Бог знає вас і кожну людину на землі краще, ніж ми знаємо самих себе. Він особисто зацікавлений у кожній людині й бачить усе, що ми робимо. Жодне слово, думка чи діло не сховані від Нього.

Ні. Писання цілком ясне про це. Спасіння й Царство Небесне — для тих, хто кориться повелінням Господа. Бог обіцяє вічне життя не тим, хто просто сповідує віру, перебуває в церкві чи хрещений, а тим, хто виконує Його волю, відкриту в Писанні. Звісно, такий послух можливий тільки через Христа (Дії 4:12).

Тому що лише один шлях веде в Царство Боже. Не всі дороги ведуть в одне місце. Біблія — це карта, путівник з усіма вказівками, застереженнями й відомостями про те, як безпечно досягти цього Царства. Знехтувати будь-якою її частиною — значить віддалитися від Бога і Його Царства. Всесвіт Божий — це всесвіт закону й порядку: природного, морального й духовного. Порушення будь-якого з цих законів має неминучі наслідки. Людина не може жити як завгодно й при цьому стати подібною до Христа, як будівельник не може знехтувати кресленнями дому, не потрапивши в біду. Іншого шляху стати подібною до Нього немає, як немає й іншого шляху до істинного щастя.

Бог не знищить гріх, поки всі не будуть повністю переконані в Його справедливості, любові й милості. Усі врешті-решт усвідомлять, що Бог, просячи про послух, не намагається нав’язати нам Свою волю, а прагне вберегти нас від того, щоб ми шкодили й губили самих себе. Проблема гріха не вирішена, поки навіть найцинічніші, найзапекліші грішники не переконаються в любові Бога й не визнають, що Він справедливий. Щоб переконати деяких, можливо, знадобиться велика катастрофа, але жахливі наслідки гріховного життя врешті переконають усіх, що Бог справедливий і правий.

Так. Непослушні, включно з дияволом і його ангелами, усі будуть винищені. Раз це так, то, безумовно, час залишити всяку розпливчастість щодо того, що правильно, а що ні. Небезпечно покладатися на наші власні уявлення й почуття про правильне й неправильне. Наша єдина безпека — покладатися на Слово Боже. (Про винищення гріха див. урок 11, про друге пришестя Ісуса — урок 8.)

Бог обіцяє вберегти вас від омани й безпечно привести до всякої істини, якщо ви будете: (1) щиро молитися про провід, (2) серйозно вивчати Слово Боже і (3) слідувати істині, як тільки вона вам відкрита.

Якщо у вас не було можливості дізнатися певну біблійну істину, Бог не вважає вас відповідальними за неї. Біблія вчить, що ви відповідальні перед Богом за те світло (знання правди), яке у вас є. Але не будьте безтурботні з Його милістю! Дехто відмовляється чи нехтує вивчати, шукати, дізнаватися й слухати — і вони будуть винищені, бо відкинули знання. Гратися у хованки в цих найважливіших питаннях — згубно. Наш обов’язок — старанно шукати істину.

Ще й як прискіпливий. Народ Божий у старозавітні часи навчився цього важким шляхом. Тих, хто вийшов з Єгипту в Обіцяну землю, було велике безліч. З них лише двоє, Халев та Ісус Навин, повністю пішли за Господом, і тільки вони ввійшли в Ханаан. Інші померли в пустелі. Ісус сказав, що ми повинні жити всяким словом Біблії. Немає жодної заповіді зайвої й жодної бракує. Усі вони важливі!

Ні. Щойно вам ясна біблійна істина, ніколи не добре зволікати. Зволікання — небезпечна пастка. Здається таким безневинним почекати, але Біблія вчить, що якщо людина не діє негайно за світлом, той швидко обертається на темряву. Перешкоди до послуху не усуваються, поки ми стоїмо й чекаємо; навпаки, вони зазвичай виростають. Людина каже Богу: відкрий шлях, і я піду вперед. Але шлях Божий прямо протилежний. Він каже: іди вперед, і Я відкрию шлях.

Ніхто з нас не може коритися своєю власною силою, але через Христа ми можемо й повинні. Сатана, щоб виставити вимоги Бога нерозумними, вигадав брехню про те, що послух неможливий.

Біблія не залишає місця сумніву. Відповідь протверезна, але істинна. Коли людина свідомо відкидає світло й продовжує в непослуху, світло врешті гасне, і вона залишається в повній темряві. Той, хто відкидає істину, отримує сильну оману, щоб вірити, що брехня є істина (2 Солунян 2:11). Коли це відбувається, він гине.

Зовсім ні! Біблія насправді вчить, що істинної любові до Бога не існує без послуху. І людина не може бути по-справжньому послушною без любові й вдячності до Бога. Жодна дитина не буде повністю коритися батькам, якщо не любить їх, і не виявить любові до батьків, якщо не кориться їм. Істинна любов і послух — як сіамські близнюки. Розділені, вони вмирають.

Ні. Істинна свобода означає свободу від гріха (Римлян 6:18), або непослуху, який є порушенням Божого закону (1 Івана 3:4). Тому істинна свобода приходить тільки через послух. Громадяни, які кояться закону, мають свободу. Непослушні спіймані й втрачають свободу. Свобода без послуху — фальшива свобода; вона веде до сум’яття й анархії. Істинна християнська свобода означає свободу від непослуху. Непослух завжди шкодить людині й веде її в жорстоке рабство диявола.

Безумовно! Ми повинні віддати Богу належне, визнавши, що Він достатньо мудрий, щоб вимагати від нас того, чого ми можемо не розуміти. Хороші діти коряться батькам навіть тоді, коли причини їхніх повелінь не ясні. Проста віра й довіра Богу спонукають нас вірити, що Він знає, що краще для нас, і ніколи не поведе нас невірним шляхом. Безрозсудно нам, у нашому невіданні, не довіряти керівництву Бога, навіть коли ми не цілком розуміємо всі Його причини.

Відповідальний диявол. Він знає, що всякий непослух є гріх і що гріх приносить нещастя, трагедію, відчуження від Бога і врешті загибель. У своїй ненависті він намагається ввести кожну людину в непослух. Ви залучені. Ви повинні поглянути на факти й прийняти рішення. Ослухатися й загинути — або прийняти Христа, коритися й спастися. Ваше рішення про послух — це рішення про Христа. Ви не можете відділити Його від істини, адже Він каже: Я є істина (Івана 14:6). Оберіть собі нині, кому служити (Ісус Навин 24:15).

Слава Богу! Він обіцяє, що як Він здійснив чудо, щоб принести нам нове народження, так Він і далі буде здійснювати потрібні чудеса в нашому житті (у міру того як ми з радістю слідуємо за Ним), поки ми не будемо в безпеці в Його Царстві.