Так. І чоловіки, і жінки будуть пророкувати в останні дні (Йоіл 2:28–32).

Ісус дав усі п’ять дарів — апостолів, пророків, євангелістів, пастирів і вчителів — для вдосконалення святих, на діло служіння (Ефесян 4:12). Спорядження церкви кінця часів неможливе, якщо відсутній хоча б один із цих дарів.

Ні. Крім багатьох чоловіків, які мали дар пророцтва, Бог дав його щонайменше восьми жінкам: Анні (Луки 2:36–38), Маріам (Вихід 15:20), Деворі (Суддів 4:4), Олдамі (2 Царів 22:14) і чотирьом дочкам євангеліста Филипа (Дії 21:8,9).

Вони залишаться, поки народ Божий не прийде до єдності віри й не стане зрілими християнами (Ефесян 4:13) — тобто до кінця часів.

Пророки не висловлюють власних приватних думок у духовних питаннях. Їхні думки походять від Ісуса через Святого Духа (2 Петра 1:21).

Через видіння, сни або лицем до лиця (Числа 12:6,8).

Зверніть увагу на шість пунктів: А. Спочатку втрачає фізичну силу (Даниїл 10:8). Б. Пізніше може отримати надприродну силу (Даниїл 10:18,19). В. Немає дихання в тілі (Даниїл 10:17). Г. Здатний говорити (Даниїл 10:16). Д. Не усвідомлює земного оточення (Даниїл 10:5–8; 2 Коринтян 12:2–4). Е. Очі відкриті (Числа 24:4). Не всі ознаки завжди виявляються одночасно.

Ні. Диявол і його посланці теж здатні творити чудеса (Об’явлення 16:14). Чудеса доводять лише одне — надприродну силу. Але така сила буває і від Бога, і від сатани (Повторення Закону 13:1–5; Об’явлення 13:13,14).

Бог застерігає про лжехристів і лжепророків, які будуть настільки переконливими, що зваблять усіх, крім найобраніших Божих (Матвія 24:24). Мільярди будуть обмануті й загинуть.

Перевіряйте їхнє вчення й поведінку Словом Божим — Біблією. Якщо вони навчають і поводяться всупереч Писанню, вони хибні пророки, і немає в них світла (Ісаї 8:20).

Так. Повторення Закону 18:10–12 і Об’явлення 21:8 говорять проти ворожбитів, астрологів, чаклунів, викликачів духів мертвих, медіумів, чарівників і волхвів. Більшість із них стверджують, що спілкуються з духами померлих. Але Біблія ясно каже, що мертвих не можна викликати (див. урок 10); уявні «духи померлих» — це злі ангели, біси (Об’явлення 16:13,14). Кришталеві кулі, читання по долоні, астрологія й розмови з «духами» — мерзота (Повторення Закону 18:12), і ті, хто продовжує це, будуть виключені з царства Божого (Галатів 5:19–21; Об’явлення 21:8; 22:14,15).

Біблія ясна: хоча звістка пророка може іноді повчати й сторонніх, головна мета пророцтва — служити церкві (1 Коринтян 14:22).

В уроці 23 ми побачили, що Ісус дає шість ознак Своєї церкви кінця часів, одна з яких — дар пророцтва. Отже, останок Божий повинен мати пророка.

Це духовно зміцнить вас. Ви більше не будете вагатися й захоплюватися всяким вітром учення (Ефесян 4:14).

Оскільки пророка іноді називають прозорливцем (тим, хто бачить майбутнє), очі найкраще представляють дар пророцтва (1 Царів 9:9).

Вона була б сліпа. Ісус указав на небезпеку, попереджаючи, що якщо сліпий веде сліпого, обидва впадуть у яму (Матвія 15:14).

Так. Писання ясно вчить, що церква Божа кінця часів не матиме нестачі в жодному дарі, а отже, повинна мати всі дари, включно з даром пророцтва (1 Коринтян 1:5–8).

Так. Ангел сказав Іоанну (Об’явлення 19:10), що він його співслужитель, який має свідчення Ісуса. Той самий ангел повторив це в Об’явленні 22:9, назвавши себе пророком. Отже, мати свідчення Ісуса й бути пророком — одне й те саме.

Свідчення Ісуса означає, що слова пророка походять від Ісуса (Об’явлення 1:1; Амоса 3:7). Ми повинні сприймати слова істинного пророка як особливу звістку від Ісуса нам. Безчестити істинного пророка вкрай небезпечно — це те саме, що безчестити Ісуса, який послав його. Недарма Бог застерігає не робити зла пророкам Своїм (Псалом 104:15).

А. Жити благочестивим життям (Матвія 7:15–20). Б. Бути покликаним до служіння Богом (Ісаї 6:1–10; Єремії 1:5–10; Амоса 7:14,15). В. Говорити й писати в згоді з Біблією (Ісаї 8:19,20). Г. Передбачати події, що збуваються (Повторення Закону 18:20–22). Д. Мати видіння (Числа 12:6).

Так. Церква кінця часів почала формуватися на початку 1840-х років і гостро потребувала керівництва. У згоді з обітницею Амоса 3:7 Бог покликав молоду жінку — Еллен Хармон — бути Його пророчицею. Вона прийняла покликання, прожила ще 70 років і померла в 87 років. Її метою було вказувати церкві на Біблію як на її віровчення і на дар праведності Ісуса. Вона відповідала кожному випробуванню пророка.

Так, багато. Вони тривали від кількох хвилин до шести годин і відповідали біблійному стандарту видінь (див. запитання 7 цього уроку).

Ні. Вчення походить тільки з Біблії. Як пророк кінця часів, її метою було підкреслювати любов Ісуса і Його скоре повернення, закликати людей служити Йому й прийняти Його праведність як дар, а також спрямовувати увагу до біблійних пророцтв кінця часів — особливо до тричастинної звістки Об’явлення 14:6–14.

Так! Її праці насичені Писанням. Заявлена мета — вказувати людям на Біблію. Її слова ніколи не суперечать Слову Божому (Ісаї 8:20).

Ви не можете, поки не прочитаєте написане нею. Однак ви можете знати, що (1) істинна церква кінця часів повинна мати пророка, (2) Еллен Уайт відповідала випробуванням пророка і (3) вона звершувала діло пророка. Прочитайте її працю, запитуючи себе, чи вабить вона вас до Ісуса й чи узгоджується з Біблією (Ісаї 8:20; 1 Солунян 5:20,21).

Павло каже, що ми не повинні зневажати чи відкидати пророка. Навпаки, ми повинні ретельно перевіряти Біблією, що пророк говорить і робить. Якщо його слова й поведінка узгоджуються з Біблією, ми повинні слідувати їм (1 Солунян 5:20,21).

Ісус вважає відкидання істинного пророка відкиданням волі Божої (Луки 7:28–30). Ба більше, Він сказав, що духовне благополуччя залежить від віри Його пророкам (2 Паралипоменон 20:20).

Істинні пророки не створюють учення (Об’явлення 22:18,19); джерело всякого вчення — Біблія. Однак вони: А. відкривають нові грані біблійних учень (Амоса 3:7); Б. ведуть народ Божий до ближчого ходіння з Ісусом; В. допомагають зрозуміти важкі місця Писання; Г. захищають від фанатизму й обману; Д. допомагають зрозуміти пророцтва кінця часів; Е. допомагають відчути близькість повернення Ісуса.