Так! Бог небес написав Десять заповідей на кам’яних скрижалях Своїм власним перстом. Скрижалі були ділом Божим, а письмена — письменами Божими.

Гріх — це порушення Десятислівного закону Божого. Закон Божий досконалий (Псалом 18:8), і його принципи охоплюють усякий мислимий гріх. Заповіді охоплюють усе, в чому полягає обов’язок людини (Екклезіяст 12:13). Ніщо не пропущено.

А. Як керівництво до щасливого, повноцінного життя. Бог створив нас для щастя, миру, довголіття й усіх благ, до яких прагне серце. Його закон — це мапа, що вказує вірні шляхи до істинного щастя, адже саме законом пізнається гріх (Римлян 3:20; Римлян 7:7).

Б. Щоб показати різницю між добром і злом. Закон Божий подібний до дзеркала — він указує на неправду в нашому житті, як дзеркало показує пляму на обличчі.

В. Щоб захистити нас від небезпеки й трагедії. Закон Божий подібний до міцної огорожі, що оберігає нас від брехні, убивства, ідолопоклонства, крадіжки й багато чого іншого, що руйнує життя й мир.

Г. Щоб допомогти нам пізнати Бога (1 Івана 2:3).

Тому що Десятислівний закон — це мірило, за яким Бог розглядає людей на небесному суді.

Ні. Біблія ясно каже, що закон Божий не може бути змінений. Заповіді — це відкриті принципи святого характеру Бога й саме підґрунтя Його Царства; вони будуть істинні, доки існує Бог. Закон Божий має ті самі властивості, що й Сам Бог, — він є Божий характер у письмовій формі:

Добрий: Луки 18:19 — 1 Тимофія 1:8. Святий: Ісаї 5:16 — Римлян 7:12. Досконалий: Матвія 5:48 — Псалом 18:8. Чистий: 1 Івана 3:2,3 — Псалом 18:9. Праведний: Повторення Закону 32:4 — Римлян 7:12. Істинний: Івана 3:33 — Псалом 18:10. Духовний: 1 Коринтян 10:4 — Римлян 7:14. Праведність: Єремії 23:6 — Псалом 118:172. Вірний: 1 Коринтян 1:9 — Псалом 118:86. Любов: 1 Івана 4:8 — Римлян 13:10. Незмінний: Якова 1:17 — Матвія 5:18. Вічний: Буття 21:33 — Псалом 110:7,8.

Зовсім ні! Ісус прямо сказав, що прийшов не порушити закон, а виконати його. Замість того щоб скасувати закон, Ісус звеличив його (Ісаї 42:21) як досконале керівництво до святого життя. Наприклад, Він показав, що заповідь «не вбивай» засуджує й безпричинний гнів, а похітливий погляд — це вже порушення сьомої заповіді. Він сказав: якщо любите Мене, додержуйте Моїх заповідей (Івана 14:15).

Десятислівний закон веде нас до святого життя. Нехтуючи хоча б однією заповіддю, ми відкидаємо важливу частину Божого задуму. Якщо зламано хоча б одну ланку ланцюга, руйнується вся його користь. Свідомо порушуючи заповідь Божу, ми грішимо, бо відмовляємося від Його волі. Однак Бог простить кожного, хто щиро розкається й прийме силу Христа, що змінює його.

Ні! Ніхто не може спастися дотриманням закону. Спасіння приходить лише через благодать, як безкоштовний дар Ісуса Христа, і ми приймаємо цей дар вірою, а не ділами. Закон служить дзеркалом, що вказує на гріх у нашому житті. Як дзеркало може показати бруд на обличчі, але не в силах умити його, так і очищення й прощення приходять тільки через Христа.

Тому що весь взірець, або весь обов’язок християнського життя, укладено в законі Божому. Наші власні мірки ніколи не безпечні — як дитина, що сама зробила лінійку, зміряла себе й сказала, що в ній чотири метри. Ми не можемо дізнатися, що ми грішники, доки не вдивимося в досконале мірило — закон Божий. Багато хто думає, що добрі діла гарантують спасіння, навіть якщо вони нехтують законом, і тому вважають себе праведними й спасенними, тоді як насправді вони грішні й гинуть.

Христос не лише прощає грішників, що каються, — Він відновлює в них образ Божий. Своєю присутністю, що живе всередині, Він приводить їх у згоду зі Своїм законом. «Не роби» стає доброю впевненістю, що християнин не вкраде, не збреше, не вб’є, бо Ісус живе в ньому й володарює. Бог не змінить Свій моральний закон, але через Ісуса Він дає можливість змінити грішника, щоб той міг відповідати закону.

Ні! Писання вчить прямо протилежного. Благодать подібна до помилування, яке правитель дарує в’язневі: воно прощає його, але не дає свободи порушувати інший закон. Прощена людина, що живе під благодаттю, з вдячності за спасіння сама захоче дотримуватися Божого закону. Той, хто відмовляється його дотримуватися, кажучи, що живе під благодаттю, глибоко помиляється.

Так, і дуже ясно. Кожна заповідь звучить і в Старому, і в Новому Завіті:

1. Поклонятися тільки Господу Богу — Матвія 4:10; Вихід 20:3. 2. Берегти себе від ідолів — 1 Івана 5:21; Вихід 20:4–6. 3. Не безчестити ім’я Боже — 1 Тимофія 6:1; Вихід 20:7. 4. Пам’ятати про спокій сьомого дня — Євреїв 4:4,9,10; Вихід 20:8–11. 5. Шанувати батька й матір — Матвія 19:19; Вихід 20:12. 6. Не вбивати — Римлян 13:9; Вихід 20:13. 7. Не чинити перелюбу — Матвія 19:18; Вихід 20:14. 8. Не красти — Римлян 13:9; Вихід 20:15. 9. Не свідчити неправдиво — Римлян 13:9; Вихід 20:16. 10. Не жадати чужого — Римлян 7:7; Вихід 20:17.

Ні, це не одне й те саме. Закон Мойсеїв — це тимчасовий, обрядовий закон Старого Завіту: він регулював священство, жертви й ритуали, що прообразували хрест, і був доданий до приходу Насіння, тобто Христа. Зі смертю Христа він закінчився. А Десятислівний закон Божий стоїть повік. Зіставте два закони:

Закон Мойсеїв: названий «законом Мойсея» (Луки 2:22); «законом заповідей, що містяться в постановах» (Ефесян 2:15); записаний Мойсеєм у книгу (2 хроніки 35:12); покладений збоку ковчега (Повторення Закону 31:26); закінчився на хресті (Ефесян 2:15); доданий через гріх (Галатів 3:19); був проти нас (Колосян 2:14); тілесний (Євреїв 7:16); нічого не довів до досконалості (Євреїв 7:19).

Закон Божий: названий «законом Господнім» (Ісаї 5:24); «царським законом» (Якова 2:8); написаний Богом на камені (Вихід 31:18; 32:16); покладений усередину ковчега (Вихід 40:20); перебуде повік (Луки 16:17); указує на гріх (Римлян 7:7); не тяжкий (1 Івана 5:3); духовний (Римлян 7:14); досконалий (Псалом 18:8).

Диявол ненавидить тих, хто тримається Божого закону, адже закон — взірець праведного життя. Не дивно, що він люто протистоїть усім, хто береже його. У своїй війні проти Божого святого мірила він доходить до того, що використовує релігійних вождів, щоб відкидати Десять заповідей і водночас триматися людських передань. Християни повинні пробудитися й повернути Божому законові його законне місце в серці й житті.