За Своїм звичаєм Ісус поклонявся в суботу.

Тут потрібна невелика робота слідопита. Багато хто вважає, що субота — це перший день тижня, неділя, але Біблія каже, що субота припадає на день, що передує першому дню тижня. Згідно з Писанням, субота — це сьомий день тижня, тобто субота (Saturday).

Бог установив суботу при творенні, коли створював світ. Він спочив у суботу, благословив її й освятив — тобто відділив для святого вжитку.

У четвертій із Десяти заповідей Бог велить нам дотримуватися суботи сьомого дня як Його святого дня. Схоже, Бог знав, що люди будуть схильні забувати Його суботу, тому почав цю заповідь словом «пам’ятай».

Зовсім ні! Жодна частина Божого морального закону не може змінитися. Усі Десять заповідей обов’язкові й сьогодні. Як не змінилися решта дев’ять заповідей, так не змінилася й четверта.

Так. Книга Дій ясно показує, що Павло й рання церква дотримувалися суботи.

Апостоли ранньої церкви не лише виконували Божу заповідь про суботу, але й навчали навернених язичників поклонятися в суботу.

Ні. Ніде в Писанні немає й натяку на те, що Ісус, Його Отець чи апостоли колись і за будь-яких обставин перенесли святу суботу сьомого дня на інший день. Навпаки, Біблія вчить протилежного: Бог благословив суботу; Христос очікував, що Його народ буде дотримуватися суботи й у 70 році, коли впав Єрусалим (Матвія 24:20); жінки, які прийшли помазати тіло Христа, дотримувалися суботи за заповіддю (Луки 23:56) — і лише по суботі прийшли в перший день тижня; а Лука, автор Дій, ніде не згадує про зміну дня поклоніння.

Так. Біблія каже, що спасенні всіх віків будуть дотримуватися суботи в новій землі.

Біблія говорить про день Господній (Об’явлення 1:10), отже, у Господа є особливий день. Але жоден вірш Писання не називає неділю днем Господнім. Навпаки, Біблія прямо називає днем Господнім суботу сьомого дня. Єдиний день, який Господь благословив і назвав Своїм, — це субота сьомого дня.

Ні! Біблія ніде не пропонує дотримуватися неділі на честь воскресіння чи з якоїсь іншої причини. Ми шануємо Христа, виконуючи Його прямі заповіді (Івана 14:15), а не підмінюючи Його вічний закон людськими переданнями.

Приблизно через 300 років після воскресіння Ісуса, почасти через неприязнь до юдеїв, заблудлі люди запропонували перенести Божий святий день поклоніння з суботи на неділю. Бог передрік, що так і станеться, — і це сталося. Цю помилку передали нашому нічого не підозрюючому поколінню як факт. Однак дотримання неділі — передання просто людей, і воно порушує Божий закон, що велить дотримуватися суботи. Тільки Бог може зробити день святим, і коли Бог благословляє, ніхто не може це скасувати (Числа 23:20).

Бог заборонив людям змінювати Свій закон — як зменшувати, так і додавати. Зазіхання на Божий закон — одна з найнебезпечніших справ, адже Божий закон досконалий і призначений оберігати нас від зла.

Бог дав суботу як подвійне знамення: (1) це знак того, що Він створив світ за шість буквальних днів, і (2) це знак Божої сили викупляти й освячувати людей. Для християнина природно любити суботу сьомого дня як дорогоцінне Боже знамення творення й викуплення. Украй нешанобливо топтати Божу суботу.

Це питання життя й смерті. Субота захищена й утверджена четвертою заповіддю Божого закону. Умисне порушення будь-якої з Десяти заповідей — гріх. Християни з радістю слідують прикладу Христа в дотриманні суботи.

Хоча деякі вожді шанують неділю просто тому, що не знають кращого, ті, хто робить це свідомо, оскверняють те, що Бог назвав святим. Заплющуючи очі на істинну Божу суботу, багато релігійних вождів спонукали інших оскверняти її. Ісус викривав фарисеїв за те, що вони вдавали, ніби люблять Бога, водночас скасовуючи одну з Десяти заповідей своїм переданням.

Так! Субота — дар Бога, який Він створив для вас як відпочинок від суєти! Природно, що ті, хто любить Його, захочуть дотримуватися заповіді про суботу. У суботу можна без почуття провини залишити звичайні повсякденні справи — роботу й покупки — і провести час із Творцем усесвіту: поклонятися Богу з іншими віруючими, бути з сім’єю, гуляти на природі, читати повчальне, відвідувати й підбадьорювати хворих. Після шести днів праці Бог дав вам дар суботи, щоб ви відпочили й наситили душу.