Так! Куди ясніше це можна було б висловити?

Розбійник на хресті так само не зміг повернути вкрадене, як повеліває Господь (Єзекіїля 33:15). Бог питає з нас за те, що ми можемо зробити, але пам’ятає й про нашу неміч як праху. Він не вимагатиме фізично неможливого. Зійди розбійник із хреста — він був би хрещений. Кожен, хто здатний, повинен хреститися.

Ні. Є тільки одне істинне хрещення; усі інші так звані хрещення — підробки. Саме слово «хрещення» походить від грецького baptisma й означає «занурити», «зануритися з головою». У Новому Завіті є вісім грецьких слів для дій із рідинами, але з тих, що означають «окропляти», «обливати» чи «занурювати», тільки слово зі значенням «занурювати» (baptizo) використовується для опису хрещення.

Ісус був хрещений зануренням. Зауважте: після обряду Він вийшов із води. Ісус хрестився в річці Йордан, а не на березі, як багато хто вважає. Іван Хреститель завжди знаходив для хрещення місце, де було багато води (Івана 3:23), щоб її було достатньо глибоко. Біблія каже, що ми покликані слідувати прикладу Ісуса (1 Петра 2:21).

Ні. Зверніть увагу: Филип, керівник ранньої християнської церкви, хрестив скарбника Ефіопії зануренням — точнісінько так, як Іван Хреститель хрестив Ісуса. Ніхто, хоч би яке становище в церкві він займав, не має права змінювати прямі Божі повеління.

Заблудлі люди ввели інші форми хрещення в прямому протиріччі зі Словом Божим. Ісус запитував: навіщо ви переступаєте заповідь Божу заради свого передання? Так ви усунули заповідь Божу переданням вашим. Поклоніння, що слідує людським ученням, марне. Тільки подумайте: люди спотворили священний обряд хрещення, прагнучи принизити його значення. Не дивно, що Біблія закликає змагатися за віру, раз і назавжди передану святим (Юди 1:3).

А. Дізнатися Божі вимоги (Матвія 28:19,20). Б. Повірити істині Божого Слова (Марка 16:16). В. Покаятися, відвернутися від гріхів і пережити навернення (Дії 2:38; Дії 3:19).

Хрещення зображує з’єднання віруючого з Христом у Його смерті, похованні й воскресінні. У цьому символі — глибокий сенс. При хрещенні очі заплющені й дихання затримане, як у смерті. Потім слідує поховання у воді й повстання з водної могили до нового життя в Христі: вийшовши з води, віруючий розплющує очі, знову дихає й спілкується з друзями — подоба воскресіння. Саме смерть, поховання й воскресіння Христа відрізняють християнство від усякої іншої релігії. Щоб назавжди зберегти ці три життєво важливі події в умах християн, Господь установив хрещення зануренням як пам’ятник. Тільки занурення виконує сенс Римлян 6:4–6.

Це все одно що сказати, що немовляті не можна вчитися ходити, доки воно не буде впевнене, що жодного разу не послизнеться й не впаде. Християнин — новонароджене дитя в Христі; тому досвід навернення й називається народженням згори. При наверненні гріховне минуле людини прощається й забувається Богом, а хрещення символізує поховання бажань того колишнього життя. Ми починаємо християнське життя як немовлята, а не як дорослі, і Бог судить нас за нашим настроєм і напрямком нашого життя, а не за кількома зривами й падіннями, що трапляються в незрілих християн.

Хрещення — публічне свідчення того, що грішник, який кається, прощений і очищений Ісусом (1 Івана 1:9) і що його гріховне минуле залишилося позаду. Люди знемагають під тяжким тягарем гріха й провини, і цей тягар настільки руйнівний для людини, що люди готові майже на все, аби тільки здобути почуття прощення й очищення. Але істинну допомогу можна знайти тільки в Христа, Який каже всім, хто приходить до Нього: хочу, очистися (Матвія 8:3). Він не лише очищає, а й починає розпинати у вас стару гріховну природу. При наверненні Бог: (1) прощає й забуває наше минуле; (2) чудесно починає перетворювати нас на нові духовні істоти; (3) усиновлює нас як Своїх дітей.

Це залежить від людини. Хтось схоплює швидше, хтось повільніше. Але в більшості випадків підготовку можна завершити доволі швидко. Ось біблійні приклади: ефіопський скарбник хрестився того самого дня, як почув істину (Дії 8:26–39); тюремний сторож у Филипах із сім’єю — тієї самої ночі (Дії 16:23–34); Савл із Тарса — за три дні після того, як Ісус заговорив із ним на дорозі в Дамаск (Дії 9:1–18); Корнилій — того самого дня, як почув істину (Дії 10:1–48).

При хрещенні Свого Сина Він сказав, що це Його улюблений Син, у Якому Його вподобання (Матвія 3:17). Ті, хто любить Господа, завжди будуть прагнути догоджати Йому (1 Івана 3:22; 1 Солунян 4:1). На небі буває радість про одну істинно навернену душу!

Ні. Бог ясно вказує на це: усі покликані в одне тіло (Колосян 3:15); церква і є тіло (Колосян 1:18); у це тіло ми входимо хрещенням (1 Коринтян 12:13); і навернених Господь щодня додавав до церкви (Дії 2:47).

Перше. Саме хрещення не змінює серце; воно лише символ уже здійсненої переміни. Людина може хреститися без віри, покаяння й нового серця — і вийде з води тим самим грішником, тільки мокрим. Серце змінює перетворююча сила Святого Духа; треба народитися від Духа, а не тільки від води (Івана 3:5). Друге. Хрещення не обов’язково поліпшує самопочуття; спасіння — питання не емоцій, а віри й послуху. Третє. Хрещення не усуває спокус. Диявол не залишає людину після хрещення, але й Ісус не залишає: Він обіцяв не покинути нас (Євреїв 13:5) і з кожною спокусою дає вихід (1 Коринтян 10:13). Четверте. Хрещення — не магічний обряд, що гарантує спасіння. Спасіння приходить лише як безкоштовний дар Ісуса Христа при новому народженні. Хрещення — символ істинного навернення, і без навернення, що передує йому, обряд позбавлений сенсу.